«Мистецтвом і словом проти війни»

#Освітній_Хаб_Дунаєвеччини
Сьогодення змушує міняти формати нашої роботи. Сьогодення зробило нас сильнішими, патріотичнішими. Кожен шукає свою нішу, де б можна принести більше користі для держави, для воїнів. Кожен робить це по-своєму: хтось волонтерить, хтось готує смаколики, хтось приймає у себе тимчасово переміщених осіб, населенні пункти яких постраждали від загарбників, хтось робить усе одночасно. Наша педагогічна спільнота унікальна, бо ж крім усього переліченого ми виконуємо і свої прямі обов’язки: навчаємо наших дітей, наше мабутнє. Це наше основне поле бою, де не маємо права бути розгубленими, невпевненими…
Сьогодні чергова зустріч у онлайн форматі. Хоч черговою її не назвеш, адже усі наші заходи унікальні і неповторні. Сьогодні мали можливість учителі мистецької галузі та учителі української літератури долучитись до сілкування із нашим земляком, митцем, Сергієм Файфурою ( Сергій Файфура). Але зустріч вийшла обласного формату, адже долучились педагоги і Дунаєвецької міської ТГ (Дунаєвецька Тг), і Солобковецької ТГ ( Освітяни Солобковецької ОТГ), і Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка і Хмельницький Обласний Інститут Післядипломної Педагогічної Освіти (ХОІППО).
Вікіпедія говорить, що Сергій Григорович Файфура (13 квітня 1965, Сивороги, Дунаєвецький район Хмельницька область) — український телеведучий, режисер, співак.
Переглянувши останні його історії у фейсбук з новими творами, які розкривають його бачення війни, з фото та відео плетіння маскувальних сіток на маленькій батьківщині, ми вирішили, що просто зобов’язані познайомити наших педагогів із такою особистістю.
Обговорювали питання:
– Як не загубитися в нових реаліях, де черпати сили?
– Як пристусуватись та чи варто пристосовуватись?
Дуже жвавою, дуже емоційною видалася зустріч. Гість ділився своїм баченням, своїми думками, ідеями, закликаючи забати слово «жаль» по відношенню до московитів. «Людяність нас врятує, – зауважує пан Сергій,- адже ми пересіємось як на ситі. Під час війни добре стає видно хто є хто. Світлі наші енергії мають перемогти темінь»
Педагоги ( Іван Ткачук, Наталія Тищенко ) доносили свої шляхи боротьби із ворогом, варто зазначити, що наша освітянська спільнота теж усіляко веде свої воєні дії.: кліпи, поезія, листівки…
Не стоять осторонь і наші учні. Вони не можуть байдуже спостерігати, вони теж долучаються до волонтерської діяльності і теж використовують мистецтво і слово у ролі зброї. І ця мистецька зброя досить не слабка. ( на заході були продемонстровані музичні, поетичні ти образотворчі ідеї учнів Дунаєвецька ЗОШ І-ІІІ ст. №3)
Наталя Василівна Гудими (Наташа Гудима ), завідуюча кафедрою початкового навчання у КПНУ : «Вчителі, лікарі – це той тил, який дає сили і одночасно – це другий фронт. Війна закінчиться, але на наших плечах залишиться багато невирішених людських проблем, особливо дитячих. І не важливо з якого регіону діти, війна глибоко проникла у їх серця».
Лариса Мельник ( Larisa Melnik ) теж доєдналась до бесіди, поділившись ідеями співпраці із міжнародними організаціями, запросивши до співпраці і С.Файфуру, і організаторів заходу (ЦПРПП Дунаєвецької міської ТГ), і усіх присутніх.
На завершення ми мали можливість почути пісню “Бандера 3” від автора.
Дякую нашому гостеві!
Сподіваюсь, що усім наша зустріч була корисною. Когось вона надихнула, когось підбадьорила, хтось зрозув, що рухається у правильному напрямку.
І памятаймо, що ми на своїй землі, ми у своїй країні. Ми тут господарі! І лише нам вирішувати як нам жити, за якими законами, за якими правилами. І ніхто, ніхто не має права нам диктувати своє бачення нашого життя, бо воно НАШЕ. Воно (життя) єдине і безцінне!